Уроки української літератури

Марина Павленко «Русалонька із із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Часові площини, казкове й реалістичне в повісті-казці. ТЛ: повість-казка                                                                                

Мета: ознайомити семикласників із цікавими епізодами із життя Марини Павленко, її творчістю; допомогти зрозуміти сюжет повісті-казки, формувати вміння визначати реалістичне й казкове у творі; розвивати навички аналізу епічного твору, виділення головних епізодів, висловлювання власних думок із приводу прочитаного; розвивати спостережливість, творчу уяву, логічне мислення; виховувати доброту, гідність, прагнення до самовдосконалення.

Теорія  літератури: сюжет, повість-казка.

Обладнання: підручник, портрет письменниці, мультимедійні матеріал (Презентація,буктрейлер «Русалонька із  7-В…»).

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Методи, прийоми, форми роботи: Використання мобільних додатків, бесіда, слово вчителя, вправа «Займи позицію», складання асоціативного грона,  інтерактивні вправи «Прес», «Незакінчене  речення», літературна гра «Впізнай героя за цитатою», мікрофон, самооцінювання.

«Життя окремої людини має сенс лише в тій мірі, наскільки вона

допомагає зробити життя інших людей кращим  і шляхетнішим»

Альберт Ейнштейн

І. Підготовка до сприймання. Мотивація навчальної діяльності.

                   Добрий день, учні й гості нашого уроку!

За календарем зима,але весна впевнено крокує українськими містами і селами

І ось перші її вісники – підсніжники..Що ви відчуваєте, коли дивитеся на них? Зовсім інше відчувала я, коли побачила їх у січні і на думку прийшли такі рядки

Аякже! Ще мені не вистачало

оцих блідих малих підсніжненят!

Дурнесенькі! Весна хіба настала?

Ану вертайтесь до підземних хат!

Зима навколо! Гляньте, як скувало

ставок льодами, що немов шпагат:

ані дихнути! Не переконала?

То гляньте на завмерлий водоспад!

Не вірять, нігілісти білодзьобі!

Холодний день спивають, як вино,

й безпечно смокчуть, карамельку мовби,

промінчик сонця. Як же так воно?

Вступне слово вчителя.

  Ці рядки Марина Павленко – наша сучасниця, майже землячка.( Слайд 1) З-під її пера вийшли десятки творів, героями яких є ваші ровесники. Слайд2 ,3 Це звичайні діти, хіба що, можливо, уважніші, а ще їх оточують казкові предмети, що розкривають свої чарівні властивості в потрібний момент. М. Павленко сприймає дитину   як велике  чудо, а дитинство – як святкову казку.  Почуто від автора:

"Література для мене – це життя. Писати почала, відколи себе пам’ятаю. Мабуть, разом із малюванням, яке теж дуже любила. У власній творчості прагну поєднати багато складників, досягнути максимальної динамічності та ємкості сюжету, легкості й образності мови, правдивості, життєвості відображення, свіжості образів тощо

Тож тема нашого уроку Слайд 4,5

ІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу

1. Розповідь про письменницю за допомогою опорних слів

С. Старичі Львівської області, батьки, Черкащина, перший вірш, м. Умань, гімназія, педінститут, університет, премія «Благовіст», 1990рік, Домовичок з палітрою»( «Бузкові зошити», Національна спілка письменників України, «Півтора бажання» та «Цвіт папороті», видавництва «Теза» «Ранок» «Богдан», Конкурси «Гранослов», «Смолоскип», «Коронація слова».

Учитель. Опираючись на прослухану інформацію, дайте за допомогою іменників відповідь на запитання: «Хто така Марина Павленко?» (письменниця, науковець, художниця, вчитель).

2. Слово учителя. З кожною новою повістю М. Павленко розширюється тематичне коло її творів, проте незмінними завжди залишаються увага та любов до людини, співпереживання героїв і взаємодопомога. Слайд 6,7

Маленька героїня повісті «Русалонька із 7-В…» постійно намагається знайти відповідь на запитання: «Що стоїть на перешкоді людському щастю? Навіщо казки з нещасливим закінченням?» Шукаючи відповіді на ці питання, з нею трапляються неймовірні пригоди.        

4.Бесіда.

            - Чи любите ви пригоди?

            - Які пригодницькі твори українських і зарубіжних авторів ви знаєте? («Тореадори з Васюківки», «15-літній капітан», «Острів скарбів», «Митькозавр з Юрківки»)

            - Яким, на вашу думку, має бути герой такого твору? (сміливим, допитливим, веселим, розумним, товариським).

            -Саме про таку дівчину написала М.Павленко.

5. Розшифровка назви повісті

Перегляньмо буктрейлер до її повісті «Русалонька із 7-В», щоб ті, хто читав ще раз пережив неймовірні моменти, а хто не читав – зацікавився і пішов до бібліотеки! 

6. Перегляд буктрейлера «Русалонька із 7-В…» https://www.youtube.com/watch?v=HjlVByT0lUw Слайд 8

            Ми ознайомилися із буктрейлером за повістю М. Павленко із загадковою назвою «Русалонька із 7-В…».

7. Виконання тестів за допомогою https://www.classtime.com/sessions Слайд 9

8.  Складання таблиці «Часові площини в повісті». Слайд 10

Отже, Софія подорожувала у часі. Давайте  визначимо, які події із якого часу у творі. (у зошит)

Часові площини в повісті «Русалонька із 7-В…»
Час теперішній	Час минулий	Майбутній
Розповідь про Софійку, її батьків та однолітків.	Розповідь про давно минулі часи (розпочинається з 1810 р.)	Зустріч із Сашком і Вадимом у кафе

    «Займи позицію». Слайд 11,12

            Зважаючи на вище сказане, визначте, події повісті реальні чи вигадані?      

10. Складання асоціативних грон

            - Чи можемо ми стверджувати, що це повість? Адже ми зазначили, що у творі багато вигадки? Можливо це казка? Для оформлення думки складемо ґроно «Повість» і «Казка», зазначивши ознаки обох жанрів, що наявні у творі. (На дошці)

ПОВІСТЬ Прозовий твір Невеликий за обсягом Однолінійний сюжет Одна чи кілька подій із життя героїв Дві часові площини

КАЗКА Переважно прозове оповідання Вигадана історія Має зачин, основну частину, кінцівку Наявність дива, фантастики, вимислу

11. Інтерактивна вправа «Прес». Слайд 13,14

            Так, наявні ознаки обох жанрів. Що ж це за твір «повість-казка»? (запис у зошити)

Доведіть, що «Русалонька із 7-В…» – повість-казка. Своє висловлювання побудуйте за схемою: «Я вважаю…», – «Тому, що» - «Отже»…     

12. Метод «Незакінчене речення». Слайд 15,16

Продовжимо працювати над розумінням змісту повісті.

·         Чарівні предмети, про які ви прочитали в цих розділах…(коралі, шафа)

·         Слово, за допомогою якого можна було повернутись із подорожі в минуле…(іларок)

·         Дівчинка вирішила врятувати Вадима від …(родового прокляття)

·         Щоб потрапити у минуле, потрібно було …(залізти в шафу, покласти світлину на коліна)

·         Чоловіка з виколотими на фото очима звали….(Гордій Кулаківський)

·         Софійка для розгадки таємниці побувала у місті…(Вишнополі)       

12. Робота в групах. Слайд 7. Зараз кожна група отримає завдання розмістити на генеалогічному дереві імена членів одного із трьох родів у хронологічному порядку.

1 група – родина Кулаківських 2 група – родина Міщенків 3 група – родина Вишні(Ягоди)

            Складання генеалогічних дерев роду Кулаківських , Міщенків, Ягоди(Вишні).

Вадим                                              Іра   - Хлопчик з фото                                   Софійка- Ростик

Батько Вадима     Толик                Валентин Білий                             Сніжана          Тетяна

        Іван  Катерина                         Син Михайла                                      Ліна Максим

             Васюта                           Михайло       молодший син                             Ніна

Фрол   Яків      Франя                            Данило                                      Горпина     Павло

            Гордій                                                                                                          Клава

ІІІ. Закріплення знань, умінь і навичок

            Дуже добре ви розібралися в родинних зв’язках, а тепер підсумуємо вищесказане і перевіримо, як ви впізнаєте героїв.Виконання завдання за допомогою мобільного додатка kahut

  Літературна гра «Впізнай героя за цитатою».

·         «Не я краду – прокляття моє краде» (Вадим)

·         «Мамо, мені снилося…Тато покинув маленького хлопчика і одружується з іншою!...» (Софійка)

·         «Тепер усі в мене отут! – показує великого кулака. І регоче…»(Кулаківський)

·         «Де тобі втямити! У тебе, либонь, таких бісових предків не було…» (бабуся Вадима)

·         «Ну, це ваші гімназійні штучки! Вчать усяких там наголосів!...» (Сашко)

·         «Поноси, поки я добра! Але на весілля…» (Сніжана)

ІV. Підсумок уроку

1. Підсумкова бесіда. Отже, давайте підсумуємо сьогоднішню роботу.

• У чому трагедія роду Кулаківських?
• Лише родове прокляття є причиною усіх нещасть Кулаківських?

2. Робота з епіграмом. Поясніть зміст епіграфу до уроку.

Чи цього навчає твір?

3.Визначення теми

 Самооцінювання. Збираємо найголовніший символ твору – коралі.

№	Оцініть себе за кожним із тверджень	0 - 12б.
1.	Біографія письменниці (2б- повна відповідь, 1б- доповнення, 3 бала – додаткова інформація)
2.	Виконання тестів ( 1б кожне питання)
3.	Незакінчене речення (1б кожне речення )
4.	Впізнай героя (1 б правильна відповідь)
5.	Я активно працював(ла)у групі.  ( від 1 до 6 балів)
6.	Я висловлював(ла) свою позицію. ( від 1 до 6балів)

Слайд 20

4. Заключне слово вчителя.

            Письменниця хоче, щоб ми вірили в добрі чудеса, в те, що навіть привиди бувають добрими, іноді й вони потребують нашої допомоги; що людина, навіть маленька, може змінити світ на краще; що старовинні бабусині коралі в добрих руках  обов’язково  допоможуть виправити чужі помилки, повести людину зовсім іншим шляхом: змінять світ на краще. Тож давайте всі вірити в чудо і завжди намагатися виправити ситуацію на краще.

V. Домашнє завдання

1. Підготуватися до характеристики образів твору.

2. Написати листа автору або переказати епізод твору від свого імені або скласти комікси до твору.https://kli2017.blogspot.com/

 Урок літератури, 5 клас

Душа хитрого Лиса за казкою І. Франка «Фарбований лис»Особливості літературної казки її відмінність од народної.

Мета: вчити учнів давати власну оцінку вчинкам і поведінці дійових осіб,опрацювати ідейно-художній зміст казки, охарактеризувати образ Лиса Микити, визначити основні рисийого вдачі;розвивати увагу, пам'ять, культуру зв'язного мовлення, вміння логічно мислити,наводити переконливі приклади, раціонально використовувати навчальний час;виховувати осмислення негативної суті лицемірства, зазнайства і хвалькуватості вжитті людини.

Тип уроку: комбінований

:

« Кожен є ковалем своєї долі »

                                             ПЕРЕБІГ УРОКУ

I. З'ясування емоційної готовності до уроку

II. Перевірка домашнього завдання

1.      Перегляд мультфільму «Лис Микита»

https://www.youtube.com/watch?v=rjs7RyvWT1g

Завдання  знайти відмінності

2. Бесіда

- Чому Лис став гордім ? Які риси характеру допомагали йому полюванні ?

- Знайдіть і зачитайте картину ярмарку. Що допомогло Лисові врятуватисьвід собак:

кмітливість чи випадковість?

- Про що думав Лис, коли вскочив у бочку? А як міркував він уранці, коли побачив себе?Зачитайте. Чи втече Лис від себе?

- Чому звірі повірили Вовкові? Що зробив страх? (Попередження всім звірам)

- Як себе величає Лис? (Остромисл). Від яких слів утворене слово?

- Що змінилося в житті звірів під час царювання Лиса Микити? Чи згодні ви, що Лис бувдобрим, справедливим, м'якосердним царем?

- Що сталося з нашим героєм, коли серце його переповнилося? (Заговорили вуста. І всетаємне стало явним). За що розірвали Лиса? (За обман)

- Чи міг Лис Микита жити-поживати й добра наживати? Що він мав би змінити: друзів,родичів, себе? А люди завжди бачать себе?

Висновок: змінюючи себе (на добро), ми змінюємо і світ.

IIІ. Оголошення теми, мети уроку. Вивчення нового матеріалу

1.Ознайомлення з «Пам'яткою» для характеристики образів твору.

• Уважно прочитайте твір.

• Доберіть із тексту уривки для характеристики літературних героїв. Зверніть увагу на опис

їхньої зовнішності, поведінку, мову.

• Як ви ставитесь до кожного з них? Доведіть свою думку, спираючись на текст.

• Ставлення автора до героя.

• Доберіть приказки і прислів'я для увиразнення вашої характеристики. Фізкультхвилинка.

2.Бесіда про образи казки «Фарбований лис».

• Хто головний герой твору? Назвіть другорядні дійові особи казки.

• Визначте основні риси вдачі Лиса.

• Як жилося звірам за Лисового царювання?

• Як Іван Франко ставиться до Лиса?

• Мова героя?

• Ваше ставлення до героя казки.

Фізкультхвилинка

3. Характеристика образу Лиса Микити.

Робота над образом героя. Бесіда за питаннями:

• Яким зображений Лис Микита на початку твору?

• Зазначте рису, притаманну героєві?

• У чому виявлялася прехитрість Лиса?

• Про що свідчить вправність полювання героя навіть у денний час?

• Яким чином Микита вирішив скористатися тим, що звірі не впізнали його?

• Чим герой довів мешканцям лісу, що він — створіння святе?

• Які риси характеру виявилися в Лиса під час його царювання?

• Як необережність героя зашкодила йому?

• Чи співчуваєте ви Лису? За що він отримав страшну кару від лісових тварин?

4.Інформаційне гроно

5. Визначте, які риси характеру Лиса Микити є негативними, які — позитив­ними.

( Спостережливість, розум, сміливість, любов до мистецтва, кмітливість, хитрий,

хвалькуватий, пихатий, зарозумілий, нечесний, необережний, користолюбний )

6. Рубрика «Поміркуй».

• А така риса характеру, як хитрість, вважається негативною чи позитив­ною?

За яких обставин вона виявляється в героя?

7. Робота в творчих групах.

Проблемне запитання: що привело Лиса до смерті? Якщо цифрою 7 позначимо смерть

Лиса, то що і які кроки п дували цьому?

0 – 0 – 0 – 0 – 0 – 0 - 0

7 6 5 4 3 2 1

Досліджуємо з кінця: 7 — смерть Лиса Микити;

6 — переповнилось серце, заговорили вуста;

5 — лукавий Остромисл (користолюбство);

4 — надувся гостро, сів на місце Ведмедя;

З — хитрість;

2 — відвага, яка нікому не потрібна;

1 — гордість, пихатість.

Висновок: проблеми були в самому Лисові. Що заважало змінитися?

8.Складання «формули людської гідності»

9. Слово вчителя.

Відомий український педагог В. Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитячому віці,назавжди відкладають у серці «зернятка лю­дяності, з яких складається совість». Ви, напевно,теж помітили, що каз­ки приносять не лише естетичне задоволення, а й змушують насзамис­литися над проблемами реального життя — вибором друзів, поведінки, правильногорішення. До таких роздумів спонукала нас казка І. Франка «Фарбований Лис».

Хвалькуватість та зарозумілість Лиса, його користолюбство, нечес­ність, хитрування,

пихатість,— ось риси вдачі цього казкового персона­жу, які викликають, окрім сміху, ще й осуд.

Літературні казки подібні до народних. Однак у літературної казки є свої особливості.

Оповідь літературної казки підпорядкована автор­ській волі, і в цьому її головна ознака.

Сюжет твору може бути досить відомий, але його тлумачення, худож­нє наповнення,

характеристика обставин та персонажів належить автору. Читач бачить те, що відбувається,очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Остаточний висновок з того,що відбува­лося в казці, також робить автор.

Ще одна особливість літературної казки --нетрадиційна для жанру казки мова зі сталимизворотами, а індивідуальна, авторська. В 1, Фран­ка вона витончена, барвиста і трохи іронічна,пересипана народними приказками.

ІV. Закріплення вивченого.

- Які персонажі діють у казці?

- Які риси характеру вбили Лиса? На якому життєвому ви б допомогли герою? Чому?

Навіщо?

- Коли кажуть, що «людина пізнається, як на фарбованім Л

- Чи має право приятель брехати? Що треба робити, коли брешуть?

V. Підсумок уроку

VI. Оголошення результату навчальної діяльності

VІІ. Домашнє завдання

Використовуйте всі відомі вам засоби виразності. Дайте роз­горнуту відповідь на запитання:«Кого і за що висміяв І. Франко у казці "Фарбований Лис"»?

 Урок просто неба

Тема:	Урок зв’язного мовлення. Урок просто неба. Етюд про природу в художньому стилі.  (Українська література, 5 клас)
Мета:	навчити писати етюди про природу; розвивати уміння спостерігати, робити власні замальовки природи виховувати через природу і у природі
Форма проведення:	Урок просто неба
Тип уроку:	Урок засвоєння нових знань
Міжпредметні зв’язки:	Природознавство, музика, образотворче мистецтво
Обладнання:	Дитячі малюнки про природу,  уявний мікрофон, корзина з весняними квітами, вінок із весняних квітів

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Вступне слово вчителя. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

-          Сьогодні у нас незвичайний урок літератури, бо проводимо ми його не у класі, за партами, а на шкільному подвір’ї, на свіжому повітрі. Такі уроки любив проводити Василь Сухомлинський.

-            Пригадайте, хто такий Василь Сухомлинський?

-            Що ви знаєте про нього?

-            Такі уроки, на свіжому повітрі ви вже проводили з образотворчого мистецтва. Можливо,пригадаєте, як вони називаються?

Пленер – (фр. вільне повітря) - живопис на відкритому повітрі, що відтворює кольорове багатство природи, сонячне освітлення й повітряне середовище.

І сьогоднішній урок української літератури ми проводимо просто неба. Ми не будемо користуватися зошитами, підручниками, не будемо читати і писати, а будемо вчитися бачити, слухати й розуміти дерева, квіти й трави.

Коли людина вчиться бачити і розуміти природу, тоді вона стає красивою. А хто з нас не хоче бути красивим? І впевнена, що після нашого уроку ви станете ще красивішими. От побачите! Тож до праці!

ІІІ. Основна частина

 1.Поетична п’ятихвилинка ( концерт на вулиці)

Розпочнемо нашу розмову з загадки. Послухайте і відгадайте:

І весела, й яснолиця,

Дивна в сонечка сестриця.

Роботящу вдачу має,

Землю зелом засіває.

Заквітчає яр і поле,

Принесе у ліс обнову.

Відгадайте, хто вона?

Ну, звичайно, це... (весна).

-            І ось сьогодні ми прославимо весну поетичними рядками. Домашнім завданням для вас було відшукати й вивчити вірші про весняні зміни у природі.

-            Читців я запрошую по черзі підходити до мікрофона й прочитати виразно вивчений вірш напам’ять. А ми будемо дякувати  нашим артистам аплодисментами.

Діти читають вірші у мікрофон, називаючи авторів поезії.

-            Молодці! Гарно справились із домашнім завданням. Завдяки вам ми багато дізналися про весну, про зміни, які вона принесла у природу.

2. Інтерактивна гра «Віночок»

-            Весна у народній творчості змальовується в образі дівчини, у якої має бути обов’язково на голові вінок. І зараз ми теж сплетемо своєрідний вінок зі слів. Подумайте, з чим асоціюється у вас слово весна.

   (Кожен учень називає «своє» слово. Один за одним, називаючи слова, діти беруться за руки і утворюють велике коло – «вінок»).

3. Гра «Розфарбуй слово»

-            Великий вінок ми сплели з різних квіточок – слів. А ще потрібно прикрасити його. Ваше завдання - підібрати епітети до слова весна. Умова  гри: слова не можуть повторюватися.

(Діти по черзі називають епітети до слова весна ).

4. Гра «Відгадай риму».

 – Діти, а зараз ми спробуємо скласти вірш про весну. Я буду читати рядки, а ви добирайте риму. Пригадайте, що таке рима?

Йде весна, і все радіє:

Вона серденько наше /гріє/.

І пташечка весну стрічає,

Веселу пісеньку /співає/.

Які для весни є слова?

Вона красива і /жива/,

Тендітна, ніжна, як купава,

Весела, лагідна й /ласкава/

І скрізь весні лунає: «Слава!».

Вона квітуча і /яскрава/.

Весна іде, немов царівна,

Зелена, сонячна, /чарівна/

Захоплюється щастям світ:

Весна не йде, а вже /летить/.

Ви, діти, весну зустрічайте 

і їй веснянку /заспівайте/!

5.  Гра «Подоляночка»

Діти водять хоровод.

У центрі дівчина у вінку виконує відповідні рухи. Подоляночка роздає кожній дитині по одній квітці (кульбаба, черемха, барвінок ).

6.  Творча робота в групах. Складання сенканів.

-         Кожен з нас отримав в подарунок від Подоляночки квітку. Відповідно отриманих подарунків розділіться на групи.

Діти розділяються на групи.

-         Ваше завдання: скласти синкан. Ключове слово: назва вашої квітки.

 Пригадаймо будову сенкану.

1)      ключове слово;                                

2)      два прикметники;

3)      три дієслова;

4)      речення зі словом;

5)      синонім до назви..

Приклади:

1)      кульбаба;

2)      жовтогаряча, яскрава;

3)      ніжиться, посміхається, гріє;

4)      прокинулась від ласкавого дотику сонця;

5)      маленьке весняне сонечко.

(Після обговорення, кожна група презентує свою квітку)

 7.Робота над етюдом В. Сухомлинського «Все в лісі співає».

- Побувавши на лузі, де ми спостерігали за квітами, подумки перекинемося до весняного лісу. Уважно прослухайте текст, який написав В.Сухомлинський, і уявіть собі таку картину.

Навесні ми пішли до лісу. Зійшло сонце, дихнув легенький вітерець, і всі дерева в лісі заспівали. Кожне співало свою пісню. 

Береза співала ніжну пісню. Слухаючи цю пісню, хотілося підійти до білокорої красуні й обняти її.

Дуб співав мужню пісню. Коли ми слухали пісню дуба, нам хотілося бути сильними, відважними.

Верба, що схилилась над ставком, співала задумливу пісню. Прислухаючись до пісні верби, ми подумали, що прийде осінь і листячко з дерев осиплеться.

Горобина співала тривожну пісню. Ця пісня навіяла Думку про темну ніч і бурхливу грозу, від якої гнеться тонка горобина, немов шукаючи захисту.

Ось які пісні почули ми в лісі.

-          Чи сподобалися вам пісні дерев?

-          Чия пісня сподобалася вам найбільше? Чому?

-          У якому стилі написано прослуханий твір? Доведіть свою думку.

-          Які художні засоби використовує автор?

-          Який за обсягом прослуханий твір?

8. Теорія літератури.

Твір В.Сухомлинського «Все в лісі співає» є етюдом. Що таке етюд, ми з'ясуємо на сьогоднішньому уроці.

-          Що таке етюд?

1)      Образотворче мистецтво.

(Учень – художник демонструє виконані ним етюди).

-            Етюд – це твір образотворчого мистецтва допоміжного характеру, виконаний з натур

2        Музика.

(Учень - музикант виконує невеличкий етюд на музичному інструменті або прослуховування запису)

-          Етюд - невеликий музичний твір віртуозного характеру.

3    Література.

У літературі етюд - це невеликий твір допоміжного характеру, який виконується безпосередньо з натури, з метою кращого її вивчення або начерк для майбутнього твору.

-          Основні ознаки етюду визначимо разом.

   Який за обсягом? / Коротка форма /

     Що описується? /Безпосередні враження від природи /

3 Чи відчувається думка автора? / Висловлення своїх почуттів /

     Чи використовуються художні засоби? / Образність мови /

9. Колективне складання етюду

-          Сьогодні ми разом складемо пейзажний етюд.

-          Що таке пейзаж?

-          Роздивіться навкруги. Які зміни у природі відбулися з приходом весни?

-          Які стоять дерева?

-          Про що мріють дерева?

-          Яку думку думає старий каштан, що стоїть біля школи?

-          Про що шепоче трава?

-          Що хоче розповісти краплинка роси?

-          Чим пахне вітер?

-          Як розмальоване небо?

-          Чому похилився і плаче отой кущик? Що трапилось?

-          Чого бояться квіточки на отій клумбі?

-          Чи потрібна допомога рослинам?

-          Яка?

-          Коли радіє людина, а коли плаче?

-          Коли радіють дерева, кущі, квіти?

-          А коли плачуть?

-          Висновок: природа теж відчуває, розуміє, любить і ми повинні…

-          Що ми повинні?

11. Складання етюдів(робота в групах)

-            І я хочу вас теж похвалити. Молодці! Як ви вертались додому, то за ваш одяг зачепилисядеякі речі. Розділіться на групи:

1-ша група – латаття /болото/

2-га група –  камінці /море/

3-тя група – листочки конюшини /поле/

4-та група – гілочка ялини /ліс/

-          Завдання групам: скласти невеличкий етюд (5-6 речень).

(Групи працюють над завданнями.

Виступи представників груп.)

12. Екологічна хвилинка.

-         Я переконалася, що ви вмієте бачити, слухати і розуміти природу. Але не всі це вміють, а,можливо, не хочуть. Дуже часто ми зустрічаємо випадки байдужого ставлення до природи. Як наслідок такої байдужості – наша річка. Напевне, не всі з вас знають, що це старе русло Турії. Колись тут шуміли води, чути було голоси птахів, а тепер...

Учениця читає вірш Ліни Костенко «Ще назва є, а річки вже немає».

Ще назва є, а річки вже немає.

Усохли верби, вижовкли рови,

І дика качка тоскно обминає

Рудимент альні залишки багви.

Куди ти ділась, річенько? Воскресни!

У берегів потріскались вуста.

Барвистих лук не знають твої весни,

І світить спека ребрами моста.

Стоять мости над мертвими річками.

Лелека зробить декілька кругів.

Очерети із чорними свічками

Ідуть уздовж колишніх берегів. 

-         Саме від нас залежить, чи буде наша планета зеленою. Прислухайтесь, як благає природа:

Не рубайте, не губіть.

Не ламайте, не знущайтесь,

Пожалійте, приголубте,

Нагодуйте, оживіть.

IV. Закріплення вивченого. Оцінювання.

-          Що ви можете сказати про сьогоднішній урок просто неба?

-          Хто любив проводити такі уроки?

-          Що найбільше сподобалось на уроці?

-          Що нового дізналися?

-          Що таке етюд?

-          Які вимоги до етюду?

-          Чи важко написати етюд?

-          А вам хочеться його написати?

 VІ.  Домашнє завдання.

Засій своє поле,

Свій сад посади.

Свій колос зрости

І склади свою пісню.

Написати етюд про природу.

Жіноче обличчя літератури краю

http://librarychl.kr.ua/pro_bib/nah_vud_referat_oblucha.php